В рамках акції пікетувальники виявили бажання «переглянути матеріали музею». Під наглядом 3 міліціонерів пікетувальників провели в зали музею, де на їх прохання автор експозиції «Забуттю не підлягає: хроніка комуністичної інквізиції 1917-1991» Роман Круцик спробував провести екскурсію. Проте ні слухати екскурсію, ні «переглядати матеріали» активісти не стали. Огляд музею звівся до галасу, зміст якого зводився до тези: «це фашистський музей на американські гроші». Згідно зі словами одного з активістів віком менше 50-ти років, розстріли і ув’язнення, за невеликим виключенням, були справедливими. Решта свіжих думок коливалась від того, що українська мова є наслідком полонізації русскіх, до необхідності відновлення совєтської імперії тут і негайно.

Роман Круцик запропонував присутнім сісти в конференц-залі і погодився відповісти на будь-які запитання по матеріалах музею. Проте комуністів це не цікавило.

Висловивши обурення, виголосивши всі прокляття, пообіцявши, що Бог нас покарає, комуністи залишили музей. На згадку – кілька виразних записів в книзі відвідувачів.

Колектив музею сподівається, що така розрядка і виплеск емоцій пішли на користь цим старшим людям. Коли ж хтось із них був причетний до злочинів совєтського режиму, чим і спричинена така емоційність, радимо йти до Церкви. Там є відповіді на всі питання.

http://memorial.kiev.ua/content/view/222/149/