Час настав . . . Настав той період, коли українцям варто перестати благати на колінах змилування і подачки, бо цей шлях веде тільки до одного: до самознищення цілого народу. Час слів пройшов, український народ стоїть на краю прірви, і в нас є тільки один вибір: боротись за місце під сонцем або ми зникнемо як народ на завжди, асимілюємо між іншими.
Я вибираю боротьбу.
—Боротьбу за право для мене, моєї сім’ї, мого народу жити на власній землі;
—Боротьбу за право говорити рідною українською мовою;
—Боротьбу за право на українські традиції та звичаї, вести український спосіб життя;
—Боротьбу за право читати книги українською мовою ;
—Боротьбу за право сприймати інформацію з газет, з екрана телевізора, з навколишнього світу українською мовою;
—Боротьбу за право купувати українські товари, з яких податки підуть на виплати українському пенсіонеру чи українським матерям, а не пенсіонеру з Азії ;
—Боротьбу за право, щоб Україна проводила чітку лінію своєї зовнішньої політики, а не кожного дня іншу;
—Боротьбу за право жити в державі, яка може захищати власних громадян, свою честь та територію;
—Боротьбу за право . . .
Кожен може ще назвати пару десятків пунктів за що варто боротись. Знати за що борешся це важливо , але важливо також знати методи боротьби. Боротьба — це не тільки “автомат в руки і побіг” чи ходити поночі і бити студентів-іноземцім або певних нацменів.
Боротьба повинна починатись із себе. Які б хороші наміри в людини не були, коли вона “прогнила” з середини, нічого хорошого не вийде (повірте мені). Боротьба із собою—це не самобичування чи “розбити лоба, б’ючи поклони”, це все не те, а справжня боротьба із собою — це прагнення покращити себе .Покращити себе ми зможемо тільки тоді , коли будем багато читати, а прочитане аналізувати. Українцями не народжуються, а стають. Як це ? А це важко? Як не дивно, але все дуже просто:
—Просто вивчити, знати і шанувати українську мову;
—Просто вивчити, знати і шанувати українську історію;
—Просто вивчити, знати і шанувати українські звичаї та традиції.

“Те, чим ти в силах стати, на це ти маєш право.
Всі права і всі повноваження я черпаю в собі .
Я маю право на все, що Я можу осилити”— Штірнер.