1 січня 1909 року народився Провідник ОУН Степан Бандера. В Україні, окупованій країні, так як вона і до сьогодні не має незалежності, суверенітету і соборності, традиційно влада зриває святкування Дня народження Героя України (визнаного українцями, але не визнаного владою). Про що йде мова? Спробую пояснити, коротко, але зрозуміло.

  Тернопіль. 1 січня 2008 року. ЖОДНИХ заходів міської влади з нагоди народження Степана Бандери!!! Все перенесено на 2 січня, мовляв, треба гідно відсвяткувати Новий рік, а потім вже можна і про Бандеру згадати. 2 січня згадали за Провідника, але тихо і комфортно, заховалися в палаці культури "Березіль", послухали розповіді, виступи, допоповіді. Розійшлися. Тихо, мирно, без галасу, без розголосу, наче соромилися того, що роблять.

  Так вчинила тернопільська міська влада...

  А 1 січня, опів на четверту, від Театрального майдану міста, під бій барабану й повстанські пісні рушила колона Тернопільської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Півсотні патріотів, півсотні націоналістів, півсотні українців. Вшановували народження Степана Бандери маршем вулицями Тернополя. Тернополяни дивувалися чому на Новий рік не сидиться вдома в затишку, біля столу, на канапі? Водії попутних автівок віталися сигналами клаксонів та миганням фар. Перехожі на гасла "Слава Україні!", відповідали "Героям слава!!!" А гучне "Слава Степану Бандері!" отримувало у відповідь триразове "Слава! Слава! Слава!". Біля місця, де влада планує вже кілька років встановити пам'ятник Степану Бандері, але не може, свободівці провели мітинг, який привернув увагу тернополян, що долучилися до заходу.

  Не важко пам'ятати про Героїв, головне перебороти страх, що глибоко засів у душах можновладців. Не важко вийти на вулицю і на повний голос сказати "Слава Україні!", але для цього треба мати мужність бути патріотом. Не важко?